Битва під Лиственом

Да­та і місце

Осіння ніч 1024 р., біля стін місто Лис­твен (нині го­роди­ще на те­риторії се­ла Ма­лий Лис­твен Ріпкинсь­ко­го рай­ону Чернігівсь­кої об­ласті).

Дій­ові осо­би

Ярос­лав Во­лоди­миро­вич (Муд­рий, 978–1054; син Во­лоди­мира Свя­тос­ла­вича і по­лоць­кої князівни Рог­не­ди, князь рос­товсь­кий, нов­го­родсь­кий, ве­ликий князь київсь­кий (1016–1018, 1019–1054 рр., ви­дат­ний політик – об’єдну­вач Русі, ме­ценат, пре­док біль­шості нас­тупних князів Давньої Русі та Ук­раїни) і ва­тажок най­ма­ної ва­рязь­кої дру­жини (ярл) Якун (сканд. Ха­кон). Ос­таннь­ого дослідни­ки слідом за літо­писом на­зива­ють Сліпим або Ліпим (Врод­ли­вим), за­леж­но від спо­собу про­читан­ня фраз із різних списків літо­пису.

Су­пер­ни­ком Ярос­ла­ва був й­ого брат по бать­кові Мстис­лав Во­лоди­миро­вич Хо­роб­рий (983–1036; князь Ть­му­тара­кансь­кий в 1010–1036 рр., князь Чернігівсь­кий у 1024–1036 рр., чу­довий пол­ко­водець, приєднав до Ть­му­тара­кансь­ко­го князівства час­ти­ну зе­мель ясів і ка­согів на Північно­му Кав­казі, вбив у єди­ноборстві ка­созь­ко­го кня­зя Ре­дедю, за­гинув на по­люванні 1036 р.).

Пе­реду­мови події

Бит­ва ста­лася під час за­тяж­ної усо­биці між си­нами Во­лоди­мира Свя­тос­ла­вича, ко­ли Ярос­лав Муд­рий, вже бу­дучи київсь­ким та нов­го­родсь­ким кня­зем, до­лав опір своїх чис­ленних ро­дичів, що пре­тен­ду­вали на київсь­кий стіл або на­мага­лися відок­ре­мити­ся від Києва. Після за­гибелі Бо­риса, Гліба, Свя­тос­ла­ва та Свя­топол­ка Ока­ян­но­го го­лов­ним су­пер­ни­ком Ярос­ла­ва став ще один й­ого брат – енергій­ний і здібний Мстис­лав, князь Чернігівсь­кий і Ть­му­тара­кансь­кий. Бит­ва на за­ході Чернігівщи­ни відбу­лася на по­чат­ку по­ходу Ярос­ла­ва про­ти бра­та. Си­ли сторін невідомі, але мобілізаційні спро­мож­ності князів доз­во­ляли їм вис­та­вити від кіль­ка­сот до кіль­кох ти­сяч дру­жин­ників ко­жен і помітно біль­шу кількість воїв. У битві бра­ли участь як княжі дру­жини, так і опол­чення. З бо­ку Ярос­ла­ва, схо­же, се­ред дру­жин­ників го­лов­ну роль відігра­вали шведські вікінги, нов­го­родці, з бо­ку Мстис­ла­ва – ру­си-сіве­ряни, ха­зари та ка­созькі воїни з Північно­го Кав­ка­зу (час­ти­ну зе­мель ха­зар та ка­согів Мстис­лав приєднав до Ть­му­тара­кані). Опол­чення (вої) Ярос­ла­ва бу­ло здебіль­шо­го з Київщи­ни, Мстис­ла­ва – із зе­мель сіве­рян (Чернігівсь­ке князівство).

Хід події

Во­сени 1024 р. (місяць невідо­мий) Ярос­лав на­пав на землі бра­та, до­чекав­шись підхо­ду за­гону Ха­кона і, мож­ли­во, об­ло­жив­ши Лис­твен. Мстис­лав підій­шов до міста і по­чав го­тува­тися до бит­ви, при­чому, як­що віри­ти літо­пису, він свідо­мо пішов на нічний бій (що для Русі та її сусідів не­типо­во). Під час силь­ної гро­зи вій­сько чернігівсь­ко­го кня­зя ата­кува­ло і, ви­мотав­ши ва­рягів у центрі в ході дов­го­го бою, роз­би­ло флан­го­вим уда­ром дру­жин­ників Мстис­ла­ва (мож­ли­во, кінних). Ярос­лав Муд­рий та ярл Ха­кон ледь уря­тува­лися вте­чею до Нов­го­рода.

Наслідки події

Імовірно, обидві сто­рони заз­на­ли ве­ликих втрат. Особ­ли­во пос­траж­да­ло сіве­рянсь­ке опол­чення Мстис­ла­ва та ва­ряги-най­манці Ха­кона. Пе­рего­вори, що роз­по­чав Мстис­лав май­же од­ра­зу після своєї пе­ремо­ги, та­кож свідчать про й­ого чи­малі втра­ти. Політич­ним наслідком Лис­тве­на ста­ло фак­тичне закінчен­ня усо­биць між си­нами Во­лоди­мира, офор­млен­ня 1026 р. діархії – фак­тично­го поділу Русі по Дніпру між Ярос­ла­вом і Мстис­ла­вом за умо­ви фор­маль­но­го стар­шинс­тва Ярос­ла­ва. Цей поділ проісну­вав до смерті без­по­том­но­го Мстис­ла­ва 1036 р.

Істо­рич­на пам’ять

Кри­вава бит­ва під час бу­рем­ної «го­роби­ної ночі» – апо­фе­оз бра­тов­бивчої усо­биці – за­пам’ята­лася русь­ким співцям, се­ред яких міг бу­ти ле­ген­дарний Бо­ян (є згад­ка в «Слові о пол­ку Іго­ревім»). Мож­ли­во, цим по­яс­нюєть­ся віднос­но роз­ло­гий, ціка­вий опис події в «Повісті ми­нулих літ». Зга­дува­ли бит­ву й ав­то­ри XIX–XX ст.: О. К. Тол­стой (ство­рив ви­раз­ний об­раз грізно­го сліпо­го воїна-бер­серка у вірші «Га­кон Сліпий»), А. Ла­динсь­кий.