АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО

АЗОВСЬКЕ  КОЗАЦЬКЕ  ВІЙСЬКО

У 1831 р. царський уряд наказав поселити ко­лишніх задунайських козаків на північному узбе­режжі Азовського моря, від Маріуполя до Но­гайська (Приморська) та Бердянська, щоб краще запезпечити цей відрізок прикордонної смуги від можливого турецького нападу. Так було створе­но Азовське козацьке військо. Азовці заснували тут чимало хуторів, сіл, станиць, навіть кілька містечок, збудували Азовську флотилію. Ці коза­ки були повністю звільнені від податків та повинностей, за винятком військової служби.

Пер­шим кошовим отаманом азовців став згадуваний вище Йосип Гладкий, але верховне керівництво у військових справах належало Новоросійському генерал-губернатору, а громадянських — бесарабському. Йосип Гладкий був кошовим отаманом до 1853 р., а потім пішов у відставку в чині генерал-майора. Він оселився у м. Олександровську (нині — Запоріжжя), де й провів останні роки свого жит­тя у скромному будиночку, який зберігся до на­ших днів. У 1866 р. Й. Гладкий помер і був похо­ваний у Олександровську. Його могилу і зараз можна побачити на території Запорізького держ­університету. З сином останнього кошового 3адунайської Січі і першого кошового Азовського козацького війська Василем Гладким зустрічався Дмитро Іванович Яворницький. Василь Гладкий передав йому для катеринославського музею шаблю свого батька, яку йому подарував у свій час турецький султан.

У середині XIX ст. становище азовських коза­ків значно погіршало. Тут встановлювалися крі­посницькі порядки, царський уряд намагався пе­реселити частину козаків на Північний Кавказ, де завершувалася кривава війна з вільнолюбними горцями. Це викликало значне невдоволення азовців, чимало з яких повернулося до Туреччи­ни. Тисячу сімей азовських козаків у 1862— 1864 рр. було силоміць переселено на Північний Кавказ, до станиць Анапської округи та Закубання. Невдоволення політикою царського уряду, тяжкою і невдячною службою призвело до пов­стання азовців, яке було жорстоко придушене. Після поразки повстання цар Олександр II видав Указ від 23 (11) жовтня 1865 р., за яким Азовське козацьке військо ліквідувалося, рядових козаків було перетворено на селян, а старшині було на­дано дворянство. Зброю, клейноди, флотилію азовців було передано Кубанському козацькому війську.