КЛЕЙНОДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ

КЛЕЙНОДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ

Символами влади військової старшини були клейноди (від німецького слова Kleinod — доро­гоцінність). До клейнодів, як уже згадувалось, належали: корогва (прапор), бунчук, булава та її різновиди: тростина (палиця) та пірнач, литаври та печатка. Зберігалися клейноди в приміщенні Військової Скарбниці на території січової фор­теці.

Перші клейноди Запорізькій Січі були даровані польським королем Стефаном Баторієм у 1576 р. Тому на рожевому полі першої корогви був зображений білий сріблястий орел — герб Польсь­кої держави. Після возз'єднання України з Ро­сією царським урядом була подарована Січі корогва з зображенням двоглавого орла — герба Російської держави. Герб Запорізької Січі — козак з шаблею при боці і рушницею на лівому плечі — був зображений на січовій печатці.

Булава, пірнач та литаври були срібними, а вершина бунчука золотою.

Крім дарованих клейнодів, а також клейнодів куренів та паланок, на Січі існували різноманіт­ні бойові клейноди, зокрема, прапори, які мав похідний кіш, похідні команди та їх підрозділи.

Клейноди були святинею Січі, втрата їх вважа­лась великою ганьбою. Щоб підсилити обожню­вання клейнодів, для їх охорони, а також виносу в урочистій чи бойовій обстановці були призна­чені військові старшини з посадами хорунжого, булавничого, бунчужного та пірначного. Вели­кою повагою і авторитетом користувався військо­вий довбиш. Без його ударів у литаври січова рада не могла бути скликаною.

При проведенні урочистих заходів усі клейно­ди виносились на видне місце. Перед почат­ком ради кошовий отаман брав булаву і ставав під корогвою, суддя і осавул тримали тростини, оздоблені сріблом. Військова старшина ставала під бунчуком. Це дійство супроводжувалось уда­рами в литаври, звуками сурм.

Повага до клейнодів як символу влади дозволя­ла використовувати зменшені копії пірначів чи палиць, зроблених з різних матеріалів, як пере­пустки на січових шляхах або знаки довір'я.